Давні народи бачили в сонці не просто світло на небі. Від нього брали тепло, урожай і ритм доби. Тому в міфах сонце майже завжди має ім’я, обличчя й історію.
У греків це Геліос і пізніше Аполлон. У єгиптян — Ра. У слов’ян — Дажбог і Хорс. У римлян — Сол. Далі — хто за що відповідав і чим ці постаті відрізняються.
Бог сонця у міфах народів світу
Сонце давало тепло, світло й урожай: без нього не було дня, не росло зерно. Його шанували як живе божество. В одних народів це чоловік на колісниці, в інших — жінка. Інколи одне світило ділили на кілька облич — окремо ранок, полудень і захід.
Поклоніння сонцю називають солярним культом. Його сліди є в гімнах, храмах і державних святах. Схожа роль ще не означає, що боги з різних країн — одна й та сама постать.
| Пантеон | Бог / Богиня | Роль і головні атрибути |
|---|---|---|
| Давня Греція | Геліос (пізніше Аполлон) | Первинний титан сонця, золота колісниця, сонячний вінець |
| Стародавній Єгипет | Ра (Атон, Хепрі, Атум) | Творець всесвіту, сонячний човен Манджет, сонячний диск |
| Давні слов’яни | Дажбог, Хорс | Дарувальник тепла і світла (Дажбог), бог сонячного диска (Хорс) |
| Давній Рим | Сол (Sol Indiges / Sol Invictus) | Персоніфікація світила, захисник імперії |
| Скандинавія | Соль | Богиня сонця, яка править сонячною колісницею |
| Індуїзм | Сур’я | Бог сонця, вершник на колісниці з сімома кіньми |
Ці культи склалися ще в давнину — до нашої ери або в ранньому середньовіччі. Вони дійшли через храми, гімни, літописи й монети. Живою державною релігією вони вже не є.
Давньогрецькі боги сонця і світла
Геліос — первинний бог сонця в грецьких міфах. Він син титанів Гіперіона і Теї. Титани — старші боги, які були ще до олімпійців. Сестра Геліоса Селена — богиня місяця, інша сестра Еос — богиня світанку.
Щоранку Геліос виїжджав зі східного океану на золотій колісниці. Її тягнули чотири крилаті коні. Увечері він занурювався в західний океан і підземним шляхом повертався на схід.
Головний культовий центр Геліоса — острів Родос. Там стояв Колос Родоський: гігантська статуя бога, одне із Семи чудес стародавнього світу.
Дітей у Геліоса було багато. Син Фаетон випросив батькову колісницю, не втримав коней і ледь не спалив Землю.
Донька Кірка, її ще звуть Цірцея, стала могутньою чаклункою. Інша донька, Пасіфая, була царицею Криту. Син Еет правив Колхідою і був батьком Медеї. Дітей від німфи Роди називали Геліадами.
В архаїчній Греції Геліос і Аполлон — двоє різних богів. Геліос був фізичним сонцем, титаном на колісниці. Аполлон, якого ще називали Фебом, відповідав за світло, мудрість, мистецтво й пророцтва.
Їх почали зближувати пізніше: за часів драматурга Евріпіда і в елліністичну добу, коли грецька культура змішалася зі східними звичаями, а також під римським впливом. У класичних міфах це все ще окремі персонажі. Підставляти Аполлона на місце Геліоса в ранніх оповідях — помилка.
Солярні боги Стародавнього Єгипту
У Єгипті сонце стояло в центрі всієї картини світу. Головне ім’я тут — Ра.
Починаючи з п’ятої династії фараонів Ра вважали верховним богом і творцем всесвіту. Удень він плив небом у човні Манджет. Уночі сідав у човен Месектет і їхав підземним світом. Там на нього чекав змій хаосу Апоп. Ра щоночі перемагав його — і ранок знову наставав.
Єгиптяни ділили день на фази і давали сонцю різні обличчя. Ранок — жук-скарабей Хепрі: ніби світило саме себе викочує з-за обрію, як скарабей котить кульку. Полудень — Ра в зеніті. Вечір — постарілий творець Атум, сонце, що сідає.
Гор, його ще називають Хор, — сонячний бог у подобі сокола. Його око пов’язували зі світлом. Правлячого фараона вважали земним втіленням Гора.
Фараон Аменхотеп IV, відомий як Ехнатон, спробував змінити культ. Він виділив Атона — видимий сонячний диск — і намагався зробити його єдиним богом. Реформа не прижилася надовго, але залишила окремий шар у єгипетській релігії.
Слов’янські божества сонця і вогню
У слов’янських джерелах сонце має кілька імен. Найчастіше згадують Дажбога, Хорса і Сварога. Письмових свідчень менше, ніж у греків чи єгиптян. Опора тут — літописи, а не пізні казки.
Дажбог, його ще пишуть Даждьбог, — бог сонячного світла, тепла, плодючості й добробуту. Ім’я пов’язане зі словом «дати»: це бог-дарувальник. Його вважали сином Сварога. У «Слові о полку Ігоревім» русичів названо «дажбожими внуками».
Хорс входив до пантеону князя Володимира. Він уособлював саме сонячне коло: диск і його рух небосхилом, небесний цикл.
Сварог — бог небесного вогню. Його бачили як батька Дажбога і Семаргла, творця ремесел і того, хто впорядковує світ. Пізніші оповіді про камінь Алатир чи битву Перуна з Дажбогом до літописного шару не належать.
Бог сонця у Давньому Римі
Римляни спочатку шанували сонце просто як світило, від якого залежить урожай. Цей ранній культ називали Sol Indiges. Пізніше на нього лягли грецькі риси, і образ зблизився з міфом про Геліоса.
У III столітті нашої ери імператор Авреліан зробив шанування Sol Invictus — Нездоланного Сонця — офіційним державним культом. Імперію збирали навколо одного сильного символу.
Бога зображали з променистою короною. Його профіль карбували на монетах. День народження Нездоланного Сонця святкували 25 грудня, у період зимового сонцестояння. Ця дата пізніше вплелася в європейський календар.
Ім’я Sol — латинське слово «сонце». Культ не витіснив інших богів одразу, але в пізній імперії став одним із найпомітніших.
Імена богів сонця для кросвордів
У кросворді часто стоїть лише підказка «бог сонця» і кількість клітинок. Нижче — імена, розкладені за довжиною слова.
- 2 букви — Ра: головний давньоєгипетський бог сонця та творець всесвіту.
- 3 букви — Сол: римський бог сонця (лат. Sol); Гор: давньоєгипетський сонячний бог-сокіл.
- 4 букви — Атон: єгипетський бог сонячного диска; Хорс: давньослов’янський бог сонця; Соль: скандинавська богиня сонця.
- 5 букв — Сур’я: верховний бог сонця в індуїзмі; Хепрі: давньоєгипетський бог ранкового сонця; Гелій: варіант імені Геліоса.
- 6 букв — Геліос: давньогрецький титан сонця; Дажбог: слов’янський сонячний бог-дарувальник; Феб: епітет Аполлона як сонячного бога.
Окремо тримають Атума: чотири літери, вечірнє сонце єгиптян. На сім літер інколи ставлять Аполлона, хоча в ранніх міфах він ще не був самим світилом.