Слово «гідальго» найчастіше трапляється в підручнику історії або в книжці про Дон Кіхота. Так називали людину зі знатним корінням, але без великих грошей. Це іспанський дрібний дворянин.
Значення слова гідальго та походження назви
Гідальго, або ідальго, — це дрібний дворянин чи лицар у середньовічній Іспанії. Слово не змінюється за відмінками. В українській мові це іменник чоловічого роду.
Назва з’явилася в Іспанії наприкінці XII століття. Вона пішла від виразу «hijo de algo», або скорочено «hijo d’algo». Дослівно це значить «син когось» чи «син того, хто щось має». Такий вислів натякав на шляхетне походження людини.
- Гідальго: традиційна форма передачі в українських словниках іншомовних слів
- Ідальго: сучасний фонетичний варіант, де враховано живу вимову
- Hidalgo: іспанське написання першоджерела, в якому початкова буква h німа і не читається
Словники іншомовних слів пояснюють цей термін коротко — іспанський дворянин. Близькі за змістом слова — дворянин, шляхтич, лицар. Ще одне споріднене поняття — кабальєро, тобто вершник на службі.
Хто такі ідальго в середньовічній Іспанії та як вони жили
Ідальго стояли на нижчій сходинці дворянства. Титул давав їм лицарські права. Землі й грошей у багатьох з них майже не було.
Для гідальго честь і знатний рід важили більше, ніж достаток. Лицар міг мати лише старого коня та меч. Бідності він соромився менше, ніж втрати гідності.
Держава звільняла таких дворян від сплати податків. Вони мали право носити зброю. За це служили у війську верхи на коні. Чимало з них жили дуже бідно. Ремеслом чи торгівлею займатися відмовлялися, бо вважали таку працю негідною для благородної людини.
Образ гідальго в художній літературі
Найвідоміший приклад — роман Мігеля де Сервантеса «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі». Його герой став обличчям цього стану в усьому світі.
Сервантес зробив Дон Кіхота саме збіднілим дворянином. У нього були лише «спис на ратищі, старосвітський щит, худа шкапина та хорт-бігун». Цей опис одразу показує і знатність, і бідність.
Через цю книжку слово «гідальго» набуло нового відтінку. Так почали називати благородного лицаря, вірного кодексу честі. Він тримається своїх ідеалів, хоча життя навколо вже зовсім інше.