Джонатан Свіфт поєднував роботу священника з політичними текстами, у яких писав про життя Ірландії. Найвідоміший його твір — роман «Мандри Гуллівера».
Стисла біографія Джонатана Свіфта: головне за 2 хвилини
Джонатан Свіфт народився 30 листопада 1667 року й помер 19 жовтня 1745-го в Дубліні. Він прожив 77 років. Свіфт був англо-ірландським письменником-сатириком, публіцистом і священником, а з 1713 року — деканом собору Святого Патрика.
«Мандри Гуллівера» — не просто дитяча казка про подорожі. Свіфт висміював у ній людські вади, політичні інтриги й суспільство свого часу. Він також писав сатиричні памфлети й захищав права ірландців.
Дублін став для Свіфта не тільки рідним містом, а й місцем його церковної та громадської роботи. Там він помер і був похований у соборі Святого Патрика.
Дитинство, родина та роки навчання
Свіфт народився в небагатій протестантській родині в Дубліні. Його батько, судовий чиновник, помер ще до народження сина. Хлопчика виховував дядько Годвін Свіфт.
Джонатан навчався в школі Кілкенні, а потім вступив до Триніті-коледжу в Дубліні. Там він здобув ступінь бакалавра мистецтв. Це перший університетський ступінь, який засвідчував завершення навчання.
У 1689 році Свіфт переїхав до Англії й став секретарем сера Вільяма Темпла — дипломата та автора есеїв. Він працював у маєтку Мур-Парк. У бібліотеці Темпла Свіфт багато читав, формував власні погляди й почав писати.
Церковний сан і боротьба за права ірландців
Свіфт став священником англіканської церкви. У 1713 році він отримав посаду декана собору Святого Патрика в Дубліні. Декан очолював собор і відповідав за його роботу.
Він також брав участь у політичному житті Лондона й писав памфлети — короткі гострі тексти про суспільні та політичні проблеми. Спершу Свіфт підтримував вігів, а згодом зблизився з торі. Після повернення до Ірландії він писав про становище місцевих жителів і виступав проти рішень англійської влади, що шкодили країні.
У 1724 році Свіфт видав «Листи сукняра» під вигаданим ім’ям М. Б. Сукняр. У памфлетах він критикував план запровадити в Ірландії мідні монети низької вартості. Кампанія Свіфта допомогла зупинити цей план, а сам автор став народним героєм Ірландії.
Головні твори та літературний спадок
Свіфт писав сатиру — тексти, які через гумор і перебільшення показують людські вади. Він висміював жадібність, глупоту, релігійні суперечки й лицемірство.
- «Казка бочки» (1704) — гостра алегорична сатира на розкол між християнськими конфесіями.
- «Битва книжок» (1704) — пародійний твір про суперечку між античними та сучасними авторами.
- «Щоденник для Стелли» (1710–1713) — особисті листи й записи про тогочасне життя та політику.
- «Листи сукняра» (1724) — серія публіцистичних листів на захист прав ірландців.
- «Мандри Гуллівера» (1726) — чотиричастинний роман про подорожі Лемюеля Гуллівера до Ліліпутії, Бробдінгнегу, Лапути та країни гуїгнгнмів.
- «Скромна пропозиція» (1729) — дошкульний памфлет, написаний, щоб привернути увагу до голоду й бідності в Ірландії.
Під вигаданими подорожами й персонажами Свіфт ховав розмову про реальні проблеми. Через це «Мандри Гуллівера» читають і як пригодницьку історію, і як сатиру на суспільство.
Хронологічна таблиця життя і творчості
Основні дати допомагають побачити, як навчання, церковна служба й літературна робота Свіфта чергувалися з його політичною діяльністю.
| Рік / Період | Подія з життя |
|---|---|
| 1667 | 30 листопада народився в Дубліні. |
| 1682–1688 | Навчався в Триніті-коледжі в Дубліні й здобув ступінь бакалавра. |
| 1689–1699 | Працював секретарем у сера Вільяма Темпла в маєтку Мур-Парк в Англії та почав літературну роботу. |
| 1704 | Вийшли сатиричні твори «Казка бочки» та «Битва книжок». |
| 1713 | Став деканом собору Святого Патрика в Дубліні. |
| 1724 | Видав «Листи сукняра» на захист прав ірландців. |
| 1726 | Вийшов роман «Мандри Гуллівера». |
| 1745 | 19 жовтня помер у Дубліні; його поховали в соборі Святого Патрика. |
В останні роки здоров’я Свіфта погіршилося, і він майже не міг працювати. Однієї беззаперечно встановленої причини його смерті біографічні довідки не називають. На могилі викарбували латинську епітафію: у ній сказано, що тут спочиває людина, чиє серце більше не роздиратиме люте обурення.
Цікаві факти про Джонатана Свіфта
У біографії Свіфта є чимало деталей, які допомагають краще зрозуміти його книжки та громадську роботу.
- Майже всі твори Свіфт публікував анонімно або під псевдонімами. «Мандри Гуллівера» він підписав ім’ям головного героя, а в «Листах сукняра» використав ім’я М. Б. Сукняр.
- Естер Джонсон була близькою подругою Свіфта; він називав її Стеллою й писав їй листи. Ще однією важливою для нього жінкою була Естер Ванхомрі, відома як Ванесса. Точний характер стосунків Свіфта з обома жінками залишається предметом суперечок.
- «Мандри Гуллівера» Свіфт задумав як сатиру для дорослих. Згодом скорочені й адаптовані версії роману стали частиною дитячої пригодницької літератури.
- Свіфт допомагав бідним дублінцям і заповів гроші на будівництво лікарні для людей із психічними хворобами.
- Епітафію для своєї могили Свіфт склав сам. У ній ідеться про те, що його обурення вже не може роздирати серце померлого.
Залишений Свіфтом спадок допоміг заснувати лікарню Святого Патрика в Дубліні. Вона відкрилася в 1757 році, уже після смерті письменника.